Кількісні та якісні показники крадіжок, які вчиняються у сільській місцевості

Abstract

У статті робиться висновок про досить стійкі особливості злочинності у сільській місцевості і, зокрема, розкрадань державного або колективного майна. Встановлено, що у структурі загальнокримінальної майнової злочинності села відсоток розкрадань державного та суспільного майна в два рази вище, а відсоток крадіжок особистого майнав 1,5 рази нижче у порівнянні з відсотком цих злочинів в структурі міської злочинності. На селі вище відсоток умисного знищення або пошкодження майна і нижче відсоток шахрайства.

В статье делается вывод о достаточно устойчивые особенности преступности в сельской местности и, в частности, хищений государственного или коллективного имущества. Установлено, что в структуре общеуголовной имущественной преступности села процент хищений государственного и общественного имущества в два раза выше, а процент краж личного имущества 1,5 раза ниже по сравнению с процентом этих преступлений в структуре городской преступности. На селе выше процент умышленного уничтожения или повреждения имущества и ниже процент мошенничества.

The article concludes that there are rather persistent peculiarities of crime in rural areas and, in particular, the theft of state or collective property. It was established that in the structure of common-property crime of the village the percentage of thefts of state and social property was twice as high and the percentage of personal thefts was 1.5 times lower than in the percentage of these crimes in the structure of urban crime. In the village, a higher percentage of intentional destruction or damage to property and a lower percentage of fraud.