Formation of IС-competence of future teachers-philologists participating in Master’s degree program

Abstract

The article highlights the home theoretical and practical experience of formation of IC-competence in future teachers-philologists participating in master’s degree program. Particular attention is paid to the allocation and characterization of the components of IC-competence (informative, informational and communicative), as well as the stages of its formation (organizational and preparatory, informative and productive, resultative and productive). The pedagogical factors that effectively influence the preparation of the future teacher-philologist to the use of ICT and the organizational conditions for the effectiveness of the formation of the IC competency of these specialists are outlined

У статті висвітлено вітчизняний теоретико-практичний досвід формування інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК-компетентність) в майбутніх учителів-філологів в умовах магістратури. Особливу увагу приділено виділенню й характеристиці складових ІК-компетентності (інформатична, інформаційна та комунікаційна), а також етапам її формування (організаційно-підготовчий, інформаційно-діяльнісний, результативно-продуктивний). Виокремлено педагогічні чинники, що ефективно впливають на підготовку майбутнього вчителя-філолога до використання ІКТ, та організаційні умови ефективності формування ІК-компетентності у зазначених фахівців. Узагальнено результати експериментальної роботи щодо формування ІК-компетентності, проведеної зі студентами ОС “магістр” факультету іноземних мов Маріупольського державного університету протягом 2016-2018 навчальних років, метою якого було перевірити рівень сформованості названої компетентності та обґрунтувати умови її формування та вдосконалення. Зокрема в експериментальній групі було проведено систематичну роботу щодо формування ІК-компетентності, яка включала засвоєння оновленого змісту окремих навчальних дисциплін із застосуванням таких методів і форм роботи, як: веб-конференції; складання електронних словників або мультимедійного портфоліо; самостійна робота в мережі Інтернет з метою пошуку необхідної інформації, розробка вправ і завдань для учнів різних вікових категорій; метод проектів; створення сторінки на сайті та її наповнення; виконання он-лайн завдань у навчальному середовищі Moodle тощо. Вихідне тестування засвідчило суттєве покращення рівня сформованості ІК-компетентності в студентів експериментальної групи, тоді як в студентів контрольної групи спостерігалось незначне покращення відповідних результатів. Констатовано, що для успішного формування ІК-компетентності в студентів магістратури, необхідною є й відповідна робота з викладачами, задля чого доцільно проводити семінари, тренінги і навіть повноцінні курси підвищення кваліфікації з метою підготовки викладачів до активного застосування ІКТ

В статье освещены отечественный теоретико-практический опыт формирования информационно-коммуникационной компетентности (ИК-компетентность) у будущих учителей-филологов в условиях магистратуры. Особое внимание уделено выделению и характеристике составляющих ИК-компетентности (информатическая, информационная и коммуникационная), а также этапам ее формирования (организационно-подготовительный, информационно-деятельностный, результативно-продуктивный). Выделены педагогические факторы, которые эффективно влияют на подготовку будущего учителя-филолога к использованию ИКТ, и организационные условия эффективности формирования ИК-компетентности у указанных специалистов. Обобщены результаты экспериментальной работы по формированию ИК-компетентности, проведенной со студентами ОС "магистр" факультета иностранных языков Мариупольского государственного университета в течение 2016-2018 учебного года, целью которого было проверить уровень сформированности названной компетентности и обосновать условия ее формирования и усовершенствования. В частности, в экспериментальной группе было проведено систематическую работу по формированию ИК-компетентности, которая включала усвоение обновленного содержания отдельных учебных дисциплин с применением таких методов и форм работы, как: веб-конференции; составление электронных словарей или мультимедийного портфолио; самостоятельная работа в сети Интернет с целью поиска необходимой информации, разработка упражнений и заданий для учащихся разных возрастных категорий, метод проектов; создание страницы на сайте и ее наполнение; выполнение онлайн задач в учебной среде Moodle и тому подобное. Исходное тестирование показало существенное улучшение уровня сформированности ИК-компетентности у студентов экспериментальной группы, тогда как у студентов контрольной группы наблюдалось незначительное улучшение соответствующих результатов. Констатировано, что для успешного формирования ИК-компетентности у студентов магистратуры, необходима и соответствующая работа с преподавателями, для чего целесообразно проводить семинары, тренинги и даже полноценные курсы повышения квалификации с целью подготовки преподавателей к активному применению ИКТ